Тема досвіду:
«Компетентнісний підхід на уроках інформатики»
Хто володіє інформацією, той володіє світом.
Уінстон Черчіль
Сучасна місія загальної освіти — це створення умов для
набуття випускником школи життєвих компетентностей, які дозволять йому успішно
самореалізуватись у суспільстві, а також сприяти подальшому розвитку
громадянського суспільства на позиціях духовності, гуманізму, демократії,
науки.
Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку працi, вміти адаптуватися до соцiальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Тому я намагаюсь спрямувати свою діяльність на вирішення наступних задач:
Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку працi, вміти адаптуватися до соцiальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Тому я намагаюсь спрямувати свою діяльність на вирішення наступних задач:
- забезпечити
високий інструментальний рівень знань учнів;
- розвивати
кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної роботи;
- залучати
кожного учня до активної пізнавальної діяльності;
- формувати
навички дослідницької діяльності;
- розвивати
критичне мислення, формувати в учнів цілісну картину світу;
- грамотно
працювати з інформацією.
Матеріали досвіду містять розробки уроків, дидактичні
матеріали, сценарії позакласних заходів щодо вирішення методичної проблеми та
можуть бути корисні вчителям інформатики.
Виходячи з того, що компетентність – це не проста сума
знань, умінь та навичок, а психосоціальна риса, яка надає учню сили та
впевненості у власній успішності, можливість ефективно взаємодіяти з
навколишнім середовищем, змінюються самі підходи до викладання предметів, форми
роботи, зміст освіти, оцінювання результативності роботи педагога.
Інформатика, як шкільний предмет, орієнтований на форми,
методи роботи притаманні компетентнісному підходу. Інтерактивні форми навчання
є невід’ємною частиною роботи вчителів інформатики. Індивідуальна робота
кожного учня на персональному комп’ютері поєднується з груповою роботою під час
вивчення нового матеріалу, роботи над проектами, роботи в мережі. Використання комп’ютерної техніки та
мультимедійних засобів, які рекомендовані на інших предметах, є звичайними
засобами навчання на уроках інформатики.
Однією з ключових компетенцій, які виділені міністерством
освіти і науки України, є інформаційна
компетенція, яка в той же самий час для предмету інформатика є предметною
компетенцією.
Не тільки сама істина дає впевненість, але й пошук її.
Б. Паскаль
Актуальність досвіду. Інформація – стратегічний ресурс
сьогодення. Україна, інтегруючись у світовий інформаційний простір, зацікавлена
у підвищенні рівня інформаційної культури зростаючого покоління. Пріоритетами
держаної політики в галузі освіти є підготовка молодих людей з високим рівнем
освіти й культури, здатних до творчої праці, професійного розвитку, мобільності
в освоєнні та впровадженні нових наукових та інформаційних технологій. Успішне
їхнє виконання потребує спрямування вектора розвитку освіти на компетентнісний
підхід до навчання, що прийшов на зміну так званому «знаннєвому».
Актуальність досвіду зумовлено тим що, компетентнісний
підхід у системі шкільного курсу інформатики передбачає зміщення акцентів із
засвоєння визначених державними стандартами знань, умінь і навичок на
формування здатності практично діяти, приймати ефективні рішення, шукати
потрібну інформацію, організовувати, опрацьовувати, аналізувати й оцінювати її,
створювати й передавати дані відповідно до власних потреб, а також формування
навичок безперервної самоосвіти та рефлексії. Такий підхід забезпечить учням
школи успішне навчання протягом усього життя, дасть змогу підготуватися до
майбутньої професійної діяльності, жити й працювати в інформаційному
суспільстві.
Мета узагальнення досвіду – розробити методичні засади
формування інформаційної компетентності учнів школи в контексті ігрових та
проектних технологій.
Основна ідея досвіду – процес формування інформаційної
компетентності учнів школи відбуватиметься ефективно за умови організації
відповідного інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища.
Інноваційна значущість ідеї досвіду полягає в тому, щоб
організувати таке середовище, яке б сприяло формуванню інформаційної
компетентності учнів та розвитку інтересу до предмету зокрема. Такий підхід
дозволяє усвідомити цілісність і значущість інформаційних технологій.
Завдання дослідження:
1.Вивчити
теоретико-методичнi передумови розробки проблеми формування інформаційної
компетентності учнів на уроках інформатики.
2.Виявити
оптимальні складові структури iнформаційної компетентностi учнiв школи.
3.Сформувати
інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище як умову ефективного
формування інформаційної компетентності учнів школи.
Формування всіх ключових компетенцій здійснюється на кожному
уроці і неможливо відокремити в чистому вигляді формування соціальної
компетенції від формування будь-якої іншої компетенції. Проте, варіюючи змістом
завдань, формами та методами роботи на окремих уроках, учитель спрямовує процес
навчання на формування тієї чи іншої компетенції. Більше того, окремі теми курсу
інформатики змістовно спрямовані на формування окремих компетенцій. Таким
чином, через зміст та форми роботи на окремих уроках ми формуємо предметні
компетенції, а через них - надпредметні та ключові.
Ключові компетентності на уроках інформатики
Одним із засобів, що сприяють формуванню позитивної
внутрішньої мотивації учнів до оволодіння новими знаннями та вміннями, є
використання процесі навчання інформатики дидактичних ігор, які не тільки дають
змогу учням формувати знання шляхом самостійної пізнавальної діяльності а й,
разом з тим, сприяють розвитку індивідуальних творчих здібностей.
На уроках в 2-7 класах пропоную інтерактивні
завдання(кросворди, пазли, ребуси,
встановлення відповідності, вікторини тощо) створені та зберігаються в
онлайн-сервісі для вчителів LearningApps.org
(https://learningapps.org/myapps.php), використовую завдання сервісу code.org,
де учні в ігровій формі вивчають основи програмування. Також розробляю завдання
які залучають дітей самим створити ігри-проекти..
Звичайно,
коли діти відгадують ребус чи кросворд, вони, як правило, застосовують метод
проб і помилок, перебираючи різноманітні варіанти. Частіше всього це не
приводить до раціональних результатів. Виникає необхідність подумати, знайти
якусь закономірність, зрозуміти, чому завдання не розв’язується, які нові
прийоми слід застосувати, щоб наблизитись до мети. Цей момент гри особливо
важливий, бо починається інтенсивна робота думки (і індивідуальної, і
колективної). В цей період необхідна допомога і підтримка вчителя, його пояснення
і рекомендації. Іноді може бути корисна навіть підказка, що допомагає учневі
знайти правильне рішення. При цьому дуже важливо мати на увазі, що під час
розв’язування логічних завдань, роботи з текстом важливіше значення має сам
процес, експериментування, а не прагнення досягнути якогось конкретного
результату гри.
Ставлення дітей до таких уроків є надзвичайно позитивним:
відсутня скутість, закомплексованість, страх помилки чи негативного результату.
Діти з радістю, задоволенням і азартом працюють над логічними завданнями,
вправляються в розвитку уваги, пам’яті, творчості, уяви. Цей азарт діти
переносять і в сім’ї, залучаючи до інтелектуальної праці батьків.
Для 8-9 класів столо цікам проведення та участь в інформаційних та предметних
квестах. В процесі гри у дітей
виробляється звичка зосередитися, мислити самостійно, розвивається увага, потяг
до знань. Захопившись, школярі не помічають, що навчаються: пізнають,
запам’ятовують нове, орієнтуються в незвичайних ситуаціях, поповнюють запас
уявлень, встановлюють взаємозв’язки між поняттями, розвивають фантазію,
оцінюють виграшні стратегії, формують навики прийняття самостійних рішень. А це
є, безсумнівно, визначальними компетентностями, які необхідні в сучасному
інформаційному суспільстві.
Гра тільки здається легкою. А насправді вона потребує, щоб
дитина яка грається віддавала грі максимум своєї енергії, розуму, витримки,
самостійності. Гра постійно стає напруженою працею і через зусилля веде до
задоволення.
Ігри на уроках і в
позаурочний час сприяють розвитку спостережливості у дітей, вчать порівнювати,
аналізувати, робити висновки, узагальнення. Завдяки ігровим формам занять
вдається залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати змогу
дитині відчути успіх, повірити в свої сили.
Але для того, щоб отримати позитивний результат, слід
дотримуватись основних вимог:
– враховувати
віковi, психічні та фізичні особливості дітей при виборі теми і форми;
– дотримуватись
принципу доступностi;
– враховувати
рівень зацікавленості дітей щодо обраної теми;
– створити
умови для розвитку інтелектуальних, розумових, творчих здібностей дітей;
– залучити
до роботи всіх дітей;
– застосовувати
різні форми і види ігрової діяльності.
І головне: варто пам’ятати, що гра на уроках, в першу чергу,
має бути засобом здобуття нових знань, а не тільки розвагою. Це праця, яка
вимагає певних сил, здолання певних труднощів, потребує реалізації певних
здібностей.
З позицій компетентнісного підходу основним безпосереднім
результатом навчальної діяльності з інформатики є інформаційна компетентність
учнів.
Інформаційна компетентність висувається як одна з найбільш
важливих . і тісно пов’язана з
інформатикою. На уроках намагаюсь
навчити учнів працювати з інформацією, а саме: зіставляти розрізнені
фрагменти, співвідносити загальний зміст з його конкретизацією, цілеспрямовано
шукати інформацію, якої не вистачає, вміти
володіти навичками цілісного творчого аналізу, цілепокладання, постановки
гіпотези.
Формування інформаційної
компетентності включає в себе засвоєння досвіду діяльності на основі
емоційно-ціннісного орієнтування особистості і пов’язане з різними видами
інформаційної діяльності учнів.
Невід’ємною умовою
формування інформаційної компетентності учнів є проектна діяльність. Метод
проектів тісно пов'язаний з такими методами особистісно орієнтованого підходу,
як навчання у співпраці, рольові ігри, дискусії тощо. Він дає можливість
проводити бінарні уроки, здійснювати
інтегрований підхід. Проектна діяльність вимагає продуманого підходу:
ретельно розробити план проекту, критерії оцінювання діяльності учня й готового
продукту, підібрати методичний матеріал на
допомогу учневі, проробити варіанти усунення можливих утруднень, спланувати
форми проміжного оцінювання й само оцінювання учня.
Працювати над створенням проектів є цікавим як для вчителя
так і для учнів. Метод проектів – особистісно-орієнтований. Дає змогу
застосовувати різні дидактичні підходи ( навчання в роботі, незалежні знання,
спільне навчання, дискусії, командне навчання ), навчатись на власному досвіді
та на досвіді інших, врешті дає задоволення учням, оскільки вони бачать
результати своєї праці.
Учні працюють над
проектами з різних тем, які вони обирають самостійно або добирає вчитель. У
процесі цієї роботи учням потрібно проявити себе у ролі сценариста, художника,
режисера, журналіста і вимогливого глядача, а це стимулює їх до праці. Під час
цієї роботи учні розвивають свою творчість, підключають власну фантазію, а
головне, вони отримують позитивний результат, що підвищує їх самооцінку. Вже з
5 класу учні можуть створювати проекти за допомогою Scratch, Microsoft
PowerPoint. Наприклад в 6 класі учні працюють над проектом «Мій рідний край»,
«Поділля». Учні 7 класу розробляли блок-схеми з ілюстраціями до різних
казок. У 9-му класі працювали над створенням публікацій,
«Українські стартапи» у Microsoft Publisher.
У процесі роботи над проектами учні з’ясували як
застосовуються їх знання для вирішення проблем. Навчились систематизувати
матеріал, виділяти головне, суттєве. При роботі в групі у них виховується
почуття колективізму, співпереживання,взаємодопомога, взаємовиручка.
Тому головним завданням вчителя є спонукання учнів до
самостійної пошуково-творчої діяльності, спритності, виявлення організаторських
здібностей, наполегливості у досягненні мети, створення продуктивної творчої
діяльності.
У результаті впровадження методів компетентнісного підходу
на уроках інформатики учні удосконалюють вміння:
• використовувати різні джерела інформації;
• класифікувати документи;
• користуватися новими інформаційними технологіями;
• переробляти інформацію для отримання певного продукту;
• критично аналізувати, порівнювати інформацію;
• самостійно опрацьовувати інформацію;
• систематизувати інформацію;
• розуміти та усвідомлювати інформацію;
• залучати власний досвід.
Отже, ігрові та проектні технології навчання на уроках
інформатики сприяють ефективному розвитку в кожної особи інформативних
здібностей, розвитку логічного мислення, системи загальнолюдських цінностей та
загальноприйнятих норм поведінки, як на уроках інформатики, так і в житті.
В умовах інтерактивного навчання на уроках інформатики
забезпечуються формування в його учасників передусім таких інтелектуальних
умінь, як аналіз, порівняння, виділення головного, а також критичне мислення та
здатність приймати відповідальні рішення.
Насамперед, учитель повинен володіти інформаційною
культурою, що передбачає пошук, аналіз, генералізацію інформації, роботу з
джерелами інформації; збагачувати свої знання, творчо реалізувати їх.




Коментарі
Дописати коментар